ДСТУ і ТУ на етикетці: як читати стандарти

На кожній українській банці є короткий рядок із літер і цифр, який більшість закупівельників пропускає: ДСТУ 5081:2008 на пасті томатній, ТУ У 10.3-44851902-001:2023 на ікрі з кабачків. Це не декор. Рядок повідомляє, який документ визначає продукт, його назву, дозволену сировину, критерії ґатунку й лабораторні показники, за якими його перевіряють. У цьому матеріалі пояснюємо, як читати цей рядок, що він гарантує, а чого ні, і як перетворити його на робочу специфікацію для покупця з ЄС чи України.

Два види стандартів, один рядок на етикетці

Українське харчове законодавство вважає стандарти на продукцію добровільними. Закон України «Про стандартизацію» (2014) зробив національні стандарти необов’язковими, тож виробник сам обирає документ, за яким виготовляє продукт, і зазначає його на етикетці. Варіантів два.

ДСТУ означає державний стандарт України. Тексти ДСТУ публікує національний орган стандартизації (УкрНДНЦ), і вони відкриті: текст може придбати будь-хто. ДСТУ на групу продуктів визначає назву, дозволену сировину, фізико-хімічні показники (сухі речовини, кислотність, сіль, масу основного продукту), органолептичні вимоги та категорії ґатунку. Наша паста томатна стерилізована, 500 г виготовлена за ДСТУ 5081:2008, національним стандартом на концентровані томатні продукти; огірки консервовані «Зеленці», 3 кг, за ДСТУ 7989:2015; джем сливовий, за ДСТУ 4900:2007.

ТУ У, технічні умови України: специфікація, яку конкретне підприємство розробляє та реєструє на конкретний продукт або групу продуктів. ТУ У застосовують там, де ДСТУ немає або де рецептура відходить від національного стандарту: соус із яблучним пюре, овочева суміш «у змінній пропорції», баклажани в аджиці. ТУ У є документом самого виробника, але він зареєстрований у державній системі й має відповідати всім загальним вимогам щодо безпечності та маркування.

Жоден із варіантів не «кращий». Продукт за ДСТУ відповідає публічному, типовому визначенню; продукт за ТУ У: приватному, зареєстрованому. Для закупівельника різниця проста: текст ДСТУ можна прочитати самому, а показники ТУ У потрібно запитати у виробника.

Як читати номер ДСТУ

ДСТУ 5081:2008 складається з трьох частин: префікс, порядковий номер стандарту й рік затвердження після двокрапки. Старіші стандарти мають дефіс і дві цифри року, ДСТУ 3749-98 на нашому салаті овочевому «Закусочний» затверджено 1998 року. Рік важить менше, ніж здається: стандарт чинний, доки його не скасують або не замінять, і текст 1998 року цілком може лишатися актуальним.

Трапляються також номери з другим кодом у дужках, наприклад ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT). Літери IDT означають, що український стандарт є ідентичним прийняттям міжнародного, той самий текст у перекладі. Саме так сформульовані наші сертифікати ISO 22000 та ISO 9001: українські редакції ДСТУ ідентичні оригіналам ISO, тому сертифікат означає те саме і в Києві, і в Роттердамі.

Іноді на старішій етикетці поруч із ДСТУ стоїть радянський ГОСТ. Україна скасувала більшість таких спадкових стандартів; якщо ГОСТ ще зазначено в дужках, це зазвичай вказує на текст, з яким ДСТУ було гармонізовано, а не на окрему вимогу.

Як читати номер ТУ У

Код ТУ У довший, але так само регулярний. Візьмімо ТУ У 10.8-30905643-007:2021:

• ТУ У: технічні умови України.
• 10.8: клас економічної діяльності за КВЕД, що дзеркалить європейські коди NACE. 10.8: «виробництво інших харчових продуктів» (сюди належать соуси та приправи); 10.3: «перероблення та консервування фруктів і овочів».
• 30905643: восьмизначний код ЄДРПОУ організації, яка є власником технічних умов. На наших томатних соусах цей блок, реєстраційний код ПП «МАДЕСА», який можна звірити на сторінці реквізитів.
• 007: порядковий номер технічних умов у цій організації.
• :2021, рік затвердження. Суфікс на кшталт -001:2023 вказує на зміну, ухвалену пізніше.

Отже, рядок на нашому соусі «Сацебелі» повідомляє: продукт класу соусів, специфікований самою МАДЕСА, технічні умови номер сім, затверджені 2021 року зі зміною 2023 року.

Що означає ґатунок: і чого він не означає

Багато ДСТУ на продукцію поділяють її на ґатунки: вищий і перший, подекуди ще й другий. Ґатунок є категорією сортування за якістю, а не за безпечністю. Він відображає такі критерії, як однорідність розміру, колір, частка плодів із косметичними вадами, щільність огірка або консистенція пасти. Огірок першого ґатунку так само безпечний, як і вищого; він лише може бути менш однорідним за довжиною.

На наших етикетках вищий ґатунок стоїть на пасті томатній 500 г, а перший, на соліннях 3 кг, грибах, соку томатному та джемі сливовому. Продукти за ТУ У зазвичай ґатунку не мають, бо технічні умови описують один продукт, а не сортований ряд.

Для європейського покупця ґатунок корисний в одному: він підказує, який стовпчик таблиці ДСТУ читати, коли ви порівнюєте українські показники з власною специфікацією.

Чому покупцеві з ЄС це все одно важливо

ДСТУ і ТУ У є українськими документами. Вони не є вимогою для ввезення до ЄС і не замінюють інформацію, яку Регламент (ЄС) № 1169/2011 вимагає на споживчій етикетці: назву, перелік інгредієнтів із виділеними алергенами, кількість характерних інгредієнтів, кількість нетто, дату мінімальної придатності, умови зберігання та відповідального оператора ринку. Це окремий шар правил, і за нього відповідає імпортер.

Але рядок стандарту відповідає на запитання, яких етикетка ЄС не ставить. Він пояснює, чим продукт є регуляторною мовою виробника, якою була його законна назва на українському ринку і які показники перевіряють під час випуску. Коли ми готуємо специфікацію для покупця, ДСТУ або ТУ У, вихідний документ: ми беремо його показники, сухі речовини, кислотність, сіль, масу основного продукту, органолептичний опис, і переносимо їх у шаблон замовника. Саме тому сторінка кожного продукту в нашому каталозі містить рядок стандарту.

Короткий чек-лист для специфікації

Перш ніж підписувати специфікацію з будь-яким українським виробником, запитайте таке:

1. Посилання на стандарт: номер ДСТУ або повний код ТУ У і підтвердження, що це чинна редакція.
2. Законну назву за цим стандартом, вона може відрізнятися від маркетингової назви на лицьовому боці банки. «Квасоля з овочами у томатному соусі», законна назва; «Мексиканська фієста»: ні.
3. Показники випуску: які фізико-хімічні та мікробіологічні випробування проходить кожна партія, з межами зі стандарту.
4. Гатунок, якщо він є,: і критерії сортування, що за ним стоять.
5. Кількісне зазначення інгредієнтів: відсоток характерного інгредієнта (наприклад, 50 % цілих огірків у банці 3 кг, 70,9 % слив у джемі).
6. Чи містить продукт консерванти: декларують для кожного продукту окремо, ніколи для всього асортименту. У нашому каталозі 24 з 27 продуктів виготовлено без додавання консервантів; три: ні, і на їхніх сторінках про це сказано.
7. Відповідність маркуванню ЄС: хто готує етикетку за вимогами ЄС і якими мовами.

Якщо відповіді немає в стандарті, вона має бути в специфікації виробника. Якщо її немає ніде, вважайте її невідомою, доки не буде записана.

Як це влаштовано в МАДЕСА

Усі 27 продуктів на цьому сайті мають рядок стандарту на сторінці продукту: вісім виготовлено за ДСТУ, решту, за зареєстрованими ТУ У. Обидва виробничі майданчики, у Чигирині та Чорнобаї, працюють за системою керування безпечністю харчових продуктів, сертифікованою за ISO 22000, та системою управління якістю, сертифікованою за ISO 9001, а кожну партію випускають за показниками її стандарту.

Якщо вам потрібна повна таблиця показників продукту або специфікація у вашому шаблоні, надішліть запит, зазначивши продукт і рядок стандарту. Переклад із ДСТУ на ваш документ, наша рутинна робота, і вона йде значно швидше, коли обидві сторони починають з одного рядка на етикетці.